08.10.2020

«Коли ми знаємо, що нас запалює — маємо стимул рухатися вперед». Інтерв’ю з директоркою TechUkraine Наталею Вєрємєєвою

«Мені пощастило, що я завжди мала можливості для персонального і професійного розвитку — вони притягувалися до мене», — каже очільниця компанії TechUkraine та голова наглядової ради Kyiv IT Cluster Наталя Вєрємєєва. З нею розмовляємо у її офісі на території інноваційного парку Unit City.

Сьогодні Вєрємєєва — одна із найвідоміших українських фахівчинь у галузі ІТ. В цю сферу вона прийшла у 2005-му — тоді отримала свою першу роботу в ІТ-бізнесі. Починала кар’єру на посаді менеджерки зовнішньоекономічної діяльності. Зараз цей сегмент називають IT-sales, тобто продаж ІТ-послуг за кордон. Вона зробила успішну кар’єру та стала справжньою жінкою-лідеркою.

«Я дуже вдячна своєму тодішньому директору, Аскольду Кальницькому, за підтримку, знання та досвід. Саме він навчив мене керувати командами, вести переговори, наймати людей на роботу — все, що надалі дуже допомогло мені в реалізації моїх мрій та у моєму професійному розвитку», — згадує Наталя.

Сама вона родом із Донецька. Саме там, у рідному місті, у 2014 році Наталя вперше усвідомила, що хоче згуртувати навколо себе колег і однодумців та організувати професійну спільноту. Так поставила перед собою завдання в рідному місті створити простір, у якому керівники різних компаній могли б спілкуватися, знайомитися між собою, ділитися досвідом та домовлятися про співпрацю.

«Мені було прикро, що коли мова йде про IТ, говорять переважно про інші міста. Про Донецьк говорили мало, хоча я знала, що там теж працює багато хороших компаній. В результаті, все склалося. На першій зустрічі нашої спільноти було близько 25 директорів різних компаній, і співтовариство відбулося», — говорить вона. Так увага до власних відчуттів того, що має бути зроблено, допомогло Вєрємєєвій та її спільноті у майбутньому.

У Києві я отримала МВА-освіту. Диплом писала про кластери — це теж про спільноти. Після цього у моїй голові сформувався концепт: я мріяла запустити такі ж спільноти, але вже не на волонтерських засадах, а як проект з членськими внесками. Я розуміла, що сила бізнес-спільнот — це квиток у майбутнє індустрій.

Адже пізніше, коли в Донецьку почалися воєнні дії, саме директорам компаній довелося приймати складні рішення не тільки про себе, а й про переїзд офісів і десятків співробітників разом з сім’ями. Це психологічно було непросто і саме в співтоваристві ці люди об’єднувалися, щоб підтримувати один одного. Необхідно було швидко визначитися, куди саме їхати, де орендувати офіс, знімати житло. І саме ця згуртованість, за словами співрозмовниці, саме відчуття того, що ти — не один, допомогла багатьом впоратися зі складними моментами.

Згодом Наталя переїхала до Львова, де модерувала спільноту директорів місцевих ІТ-компаній. Каже: відчувала, що цим людям необхідно, аби у них з’явилася своя спільнота. Це допомогло би їм розвивати ринок, обмінюватися знаннями та кооперуватися для подальшої роботи. Тоді подібні рішення для України були справді іноваційними та прогресивними — адже все це було не тільки про сучасність, а й про майбутнє.

На той час подібні спільноти були волонтерськими, тобто до них могли долучатися всі охочі на громадських засадах. Проте пізніше Вєрємєєва сформувала цю ідею в бізнес-концепцію: «У Києві я отримала МВА-освіту. Диплом писала про кластери — це теж про спільноти. Після цього у моїй голові сформувався концепт: я мріяла запустити такі ж спільноти, але вже не на волонтерських засадах, а як проект з членськими внесками. Я розуміла, що сила бізнес-спільнот — це квиток у майбутнє індустрій».

Фото: Саша Медведєв

Цю ідею фахівчиня розвивала кілька років. А два роки тому була залучена у якості національної координаторки експортної стратегії для ІТ-сектора в Україні, що розроблялася за ініціативи Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та підтримки GIZ Україна. Зізнається, що на початку мало хто з її колег вірив у те, що стратегія працюватиме. Та після кропіткої роботи та численних зустрічей з фахівцями зі сфери ІТ, у професійній спільноті повірили, що стратегія дійсно матиме велике майбутнє.

Саме ця стратегія згодом лягла в основу створення громадської організації TechUkraine, яку очолила Наталя. Що ініціатива запрацювала успішно, завдячує команді, з якою працювала. Каже, що до запуску TechUkraine залучали найкращих ІТ-експертів України. А також — закордонних фахівців, бо саме об’єднання зусиль додає сили та дає нові можливості: «Я розуміла, що подібні екосистеми у Європі працюють уже давно. Мені було важливо врахувати європейський досвід під час реалізації цього проекту в Україні. Тому я прийняла рішення запросити експерта Рубена Ньювенхауса. Кілька років тому він створював голандську платформу, що розвиває всю екосистему StartupAmsterdam. Крім нього, над проектом працювали також інші спеціалісти, найкращі експерти галузі, які ділилися своїми ідеями».

Команда TechUkraine поєднує роботу в офлайні та онлайні: частково — віддалено, частково — у офісі. Крім того, одна з колег Наталі живе за кордоном, тому включається у роботу через Zoom. А отже і карантин через коронавірус CОVID-19 не надто вплинув на роботу її команди.

«TechUkraine — проект не комерційний, а, насамперед, соціальний. Я зрозуміла, що мені дуже цікаво насамперед збирати людей разом, налаштовувати співробітництво. І це те, чим я займаюся з 2014 року», — пояснює співрозмовниця місію свого проекту.

Фото: Саша Медведєв

Ми говоримо про гендерний баланс в українській ІТ-сфері. Вєрємєєва згадує, що коли вони з колегами тільки набирали команду TechUkraine, з одинадцяти осіб там було лише двоє чоловіків. Через це голландські колеги зробили зауваження: мовляв, гендерний баланс повинен працювати у обидва боки.

Сама Наталя зізнається, що до певного часу ніколи не стикалася з жодними гендерними упередженнями чи дискримінацією за ознакою статі. Адже, перш за все, сприймала себе як фахівця, професіонала, лідера, людину — і ніколи не ділила людей за статтю. Так було до моменту, поки під час навчання на МВА не потрапила на практику до Київської облдержадміністрації.

Так, я лідерка. Лідерство — це шлях, на якому необхідно постійно розвиватися, щось вдосконалювати і вивчати нове. Саме тоді ти стаєш сильнішою, отримуєш новий досвід та нові можливості для розвитку.

«То була зовсім інша для мене сфера — не бізнес, не ІТ, а державна структура, політика. Там вперше побачила, що чоловіки у діловому контексті не подають жінкам руку під час вітання. Це здалося мені дивним, бо у ІТ-сфері подавати руку жінці для рукостискання вважається нормальним», — коментує вона.

Загалом, в українському IT-секторі працюють і чоловіки, і жінки. Різняться тільки займані ними посади. Так, наприклад, жінок багато у таких напрямках як маркетинг, піар, комунікації, продажі, акаунтингу. Крім того, у соціальних ініціативах і стартапах.

«Можливо, це не топові позиції, але вони мають велике значення, бо функціонал цих людей досить широкий. Чоловіки ж переважають на керівних посадах — часто це директори ІТ-компаній», — пояснює співрозмовниця. Та додає, що на керівних посадах має бути більше жінок — для того, аби вони брали безпосередню участь у прийнятті рішень на всіх рівнях.

Вєрємєєва порівнює українські реалії відношення до гендерного балансу із іноземними. Так, у Європі, за її словами, не дивлячись на всі досягнення, все ще зберігається спротив суспільства. Незважаючи на те, що заявлені в цілому цінності – це толерантність і рівність, на внутрішньому, підсвідомому рівні у багатьох можуть бути дещо інші переконання і упередження. Хоча структурно і системно можливостей у жінок в Європі в будь-якому випадку — набагато більше.

Цього року Наталя Вєрємєєва, як одна з найкращих українських експерток у галузі ІТ, увійшла до складу журі на програмі Ukraine Innovation Awards 2020, де з’явилася нова номінація — Жінки в технологіях. Всіх номінанток вона називає активними, яскравими особистостями, які максимально проявляються в тій сфері, де задіяні. Кожною з них, каже вона, рухає бажання трансформації: «Вони знайшли те, що їх запалює. Бо лише коли ми знаємо, що нас запалює, ми маємо стимул рухатися вперед. Я знаю це по собі. По життю завжди намагаюся шукати конструктив, будувати „містки“, аби знайти підхід до кожної людини. Адже всі люди різні — кожен має свої якості, риси характеру. А я завжди відчуваю людей, у яких горять очі».

Фото: Саша Медведєв

Я запитую Наталю, коли вона усвідомила себе як лідерку. Вєрємєєва каже, що цей процес триває і досі: «Так, я лідерка. Але не можна сказати, що я реалізувалася і все, досягла усього. Ні. Бо лідерство — це шлях, на якому необхідно постійно розвиватися, щось вдосконалювати і вивчати нове. Саме тоді ти стаєш сильнішою, отримуєш новий досвід та нові можливості для розвитку».

Всебічно розвиватися Вєрємєєвій допомагає, наприклад, і заглиблення у різні сфери діяльності — знайомство зі спільнотами людей, які відмінні від її спільноти. Вона каже: дуже любить вивчати різні простори, а також людей, які у цих просторах знаходяться. Бо у кожному з цих просторів діють свої, власні правила, у всіх різні інтереси і захоплення. І вивчати це — дуже цікаво.

У кожного з нас є свої секрети — щось, що допомагає нам відпочити і переключитися. Щось, що наповнює нас, оновлює. Для Наталі це — пробіжки, танці, йога та медитації: «Я люблю бігати в парку, серед дерев, на природі — тоді відчуваю, що наповнююся енергією. Медитації ж допомагають сконцентруватися, знайти шляхи вирішення проблем, відповіді на ті або інші питання».

Наталя розмірковує про те, що є найважливішим у житті, заради чого, на її думку, варто рухатися вперед. Перш за все, говорить героїня, кожному важливо мати щось, що є значимим саме для вас, а не для когось іншого, ділиться роздумами вона: «Важливо знати, заради чого ви живете. Перш за все, слід завжди бути людиною, особистістю. Тоді є можливість вийти за межі будь-яких шаблонів і рухатися до своєї мрії».

Поділитись:

Останні Новини

БІЛЬШЕ НОВИН

Наші Партнери

VISA Kingdom of the Netherlands Edge Canada Giz

Ми відкриті до співпраці!

Зв'язатись з нами

Ми з радістю надамо вам більше інформації та відповімо на будь-які запитання.